Центр Розвитку

Прес-реліз

Музей сучасного мистецтва Одеси, за підтримки програми і³ Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» та партнерів – галерей ХудПромо та Dymchuk Gallery, Одеського художнього музею, БФ «Баварський дім. Одеса», MГО «Центр Розвитку» та «Demenok Art Projects», 28 серпня 2013 року відкриває ІІІ Одеську бієнале сучасного мистецтва.

Команда під керівництвом співкураторів Михайла Рашковецького та Мирослава Кульчицького готова представити основний проєкт бієнале «Самоврядування: культурна еволюція vs революція» на трьох експозиційних майданчиках (приміщення MCMO на вул. Бєлінського, 5 та Французький б-р, 8, а також галерея «Жовті велика Одеського художнього музею, Софіївська, п'ята).

В рамках основного проєкту також будуть представлені два спеціальні проєкти:
- у галереї ХудПромо — проєкт "Слабкість" (куратор Максим Ковальчук);
- у галереї NT-Art — проєкт «Бактерія» (куратор – Олекса Манн).

Крім основного проєкту, у рамках бієнале буде представлена паралельна програма (інформацію про паралельну програму див. на сайті у розділі «Новини»).

Експозиції основного проєкту бієнале працюватимуть до 30 вересня 2013 р.

У ході реалізації проєкту планується проведення низки освітніх програм, у тому числі дискусійних. Інформація про дати та час проведення таких програм викладатиметься на сайті бієнале у розділі «Новини» , а також на сторінки у Фейсбук.

Відкриття ІІІ Одеської бієнале сучасного мистецтва та її основного проєкту «Самоврядування: культурна еволюція vs революція» відбудеться 28 серпня 2013 року о 18.00 у приміщенні Музею сучасного мистецтва Одеси за адресою: вул. Бєлінського, 5.

Опубліковано: 27.08.2013.
Дивіться також матеріали на сайте МСМО и сторінці Бієнале на Facebook

Одеса — Sotheby’s — Одеса.
Вони повернулись!

У Музеї сучасного мистецтва Одеси 31 серпня 2014 року відбудеться подія, яка увійде до історії Одеси. У МСМБ відкривається виставка «Вони повернулись!», на якій експонуватиметься легендарна колекція творів членів «Товариства незалежних».

Це Товариство об'єднало художників одеського авангарду початку ХХ століття: Михайла Гершенфельда, Амшея Нюренберга, Ісаака Маліка, Теофіла Фраєрмана, Сигізмунда Олесевича, Ізраїлю Мексина, Сандро Фазіні та багатьох інших. Нове покоління, виховане в класичних традиціях Кіріаком Костанді та його сподвижниками по Товариству південноруських художників, підхоплювало все нове під час навчання та творчості в Парижі та Мюнхені, рвалося вперед за Часом радикальних змін у мистецтві.

«Товариство незалежних» сформувалося, і значною мірою існувало, за підтримки рабина та громадського діяча, мецената та вченого, одного з перших сіоністів Якова Зміна.

Вивезена до Палестини в 1919 році колекція з 220 творів молодих авангардистів була врятована Я. Зміною від всеруйнівного «культурного будівництва» більшовиків. Однак, у Палестині, а потім і в Ізраїлі, твори одеситів не були затребувані належним чином.

Довгий час в Одесі твори членів «Товариства незалежних» вважалися втраченими. Про їхніх авторів зберігалися лише легенди, оскільки майже всі вони безжальним ХХ століттям були знищені чи розчавлені без права займатися Творчістю.

І лише на початку ХХI століття завдяки мистецтвознавцям Ізраїлю та Одеси вдалося змінити ситуацію: більшість вивезених робіт було знайдено, описано у статтях та каталогах, а 2006 року в Ізраїлі було проведено виставку «Одеські парижани». Було очевидно, що місце цим картинам в Одесі, у крайньому випадку – в Україні. І, коли у 2010 році на Sotheby's було виставлено 86 найкращих робіт колекції Зміна, групою українських колекціонерів було створено фонд «Український авангард», який придбав цей лот.

Після експонування в США колекцію наприкінці 2013 року було показано у Національному музеї України. Далі намічено тур столицями Європи, але до цього вирішено показати колекцію в Одесі.

Після тривалих погоджень вирішено, що весь вересень колекція експонуватиметься у нашому Музеї!

Ми запрошуємо Вас о 17.00 год. 31 серпня 2014 року на відкриття виставки «Вони повернулися!» у Музеї сучасного мистецтва Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 5.

Ми впевнені, що хай тимчасове повернення легендарних творів до Одеси нагадає нам про те, в якому Місті ми живемо.

Часи роботи МСМО: пн.-сб.: 12:00 — 19:00; нд.: 12:00 — 18:00.

Опубліковано: 28.08.2014 на сайте МСМО

Прес-реліз

IV Одеська бієнале сучасного мистецтва відбудеться з 26 серпня до 30 вересня 2015 року.

Концепція Основного проєкту бієнале, «MANIFESTO», ставить перед учасниками амбітне завдання художнього формулювання максимально відповідального особистісного висловлювання за дотримання принципів толерантності. Це завдання було оприлюднено кураторами бієнале до початку військового протистояння на Сході України. Наступні трагічні події підтвердили актуальність особистісного протистояння колективному несвідомому.

Одеська бієнале насамперед звернена до представників сучасного мистецтва України: у проєкті планується участь понад 50 індивідуальних авторів та творчих гуртів зі Львова, Києва, Одеси, Севастополя, Харкова. Водночас, локальна українська проблематика є радикальним проявом глобальних викликів, які стоять перед загальноєвропейською та світовою спільнотою. Тому в IV Одеській бієнале, окрім українців, візьмуть участь художники з Німеччини, Ізраїлю, Польщі, Росії, Румунії, США, Франції, Чехії. Також буде реалізовано спеціальний проєкт групи Rhythm Section з міжнародним складом учасників (автори з Великобританії, Німеччини, Нідерландів, України).

Таким чином, не рахуючи проєктів паралельної програми, у складі основного проєкту Одеської бієнале 2015 року планується участь близько 100 авторів, які представляють усі основні медіа сучасного мистецтва: фото, відео, інсталяції, перформанси, живопис, графіку та ін. Серед них – як молоді дебютанти , так і відомі художники, учасники авторитетних форумів сучасного мистецтва (зокрема, Берлінської, Венеціанської, Стамбульської та ін. Бієнале, номінанти та переможці PinchukArtCentre Prize та Future Generation Prize).

Експозиція основного проєкту бієнале, «MANIFESTO», буде розгорнута у приміщеннях Музею сучасного мистецтва Одеси, Музею Західного та Східного мистецтва, Музеї коньячної справи Шустова та галереї НТ-арт. У ході роботи бієнале планується реалізація освітніх програм та дискусій. Особливими подіями в освітній програмі стануть творчі зустрічі з Монікою Шевчик та Катяжіною Козирою (Польща), Миколою Рідним (Україна), Сольвітою Кріс (Латвія).

Реалізацію проєктів IV Одеської бієнале підтримують посольства та консульства Ізраїлю та Румунії; Польський інститут у Києві; Інститут Адама Міцкевича, Чеський та Ізраїльський культурні центри; Департамент мистецтва та культури Мюнхена, Латвійський центр сучасного мистецтва, галерея "Арсенал" (Білосток, Польща), Слава-Фролова Груп, Громадська організація "Центр розвитку".

Опубліковано: 10.08.2015.
Дивіться також матеріали на сайті IV Бієнале та сторінці Бієнале на Facebook

Прес-реліз

«Щоб стати відомим, треба народитися в Одесі і відбутися в столиці»
Сучасна інтерпретація відомої одеської істини

9 жовтня 2015 р. у МСМО відбудеться відкриття виставки «ENFANT TERRIBLE. Не втрачайте його на увазі».

Ця експозиція – явище історичної Батьківщини проєкту «ENFANT TERRIBLE. Одеський концептуалізм», який понад три місяці з успіхом демонструвався в головному музеї країни - Національному художньому музеї України.

Майже половина залів НММУ була присвячена історії одеського концептуалізму, єдиної художньої течії, яка зародилася (у 80-х роках ХХ століття) у нашому Місті і стала відомою далеко за межами України.

Парадокс розвитку одеського концептуалізму полягає в тому, що багато років імена та твори одеських художників були відомі у Москві та Києві, Нью-Йорку та Берліні, але практично забуті в Одесі. Тільки послідовна діяльність співробітників МСІО нагадала одеситам, що й у «області мистецтва ми попереду всієї планети».

Роком народження одеського концептуалізму заведено вважати 1982 рік. Проте, ще 1972-73 рр. Леонід Войцехов, майбутній неформальний лідер групи, створював концептуальні об'єкти. А наприкінці 70-х одеські школярі Володимир Федоров та Олексій Коцієвський, за словами Сергія Ануфрієва, «вигадали концептуалізм». Влаштовуючи в школі перформанси та хепенінги, пишучи абсурдні тексти з картинками, вони створили для себе паралельну реальність, названу ними «кретиністичний реалізм». Так хлопчачі ігри в хованки від «сірості» дали імпульс зародженню нової течії в мистецтві - «одеського концептуалізму», що вже остаточно сформувався у 80-ті роки.

Концептуалісти іронічно використовували мовні кліше, слогани масової культури та місцевий фольклор. Їх хулігансько-інтелектуальна творчість передавала, словами Войцехова, «...ту ефемерно-фантазматичну атмосферу Одеси 1983-85 рр., яку ми (С.Ануфрієв, Л.Войцехов, Ю.Лейдерман, пізніше Л.Звездочетова, «Перці») Л.Скрипкіна і О.Петренко), І.Чацкін) самі навколо себе надихали… Група … «збилася»… в результаті комедії помилок, що розігрується біля «багато прикрашеної» скрині, куди одна за одною ми всі поховалися… У скрині було душно і спекотно; в лужку в мареві, що аберує, була видна абстрактна Москва, за Москвою простягався Захід ... ». Для досягнення цього марева у другій половині 80-х одеські художники поступово переїхали до Москви, ставши другою хвилею всесвітньо відомого московського концептуалізму.

На початку 90-х концептуалізм у чистому вигляді завершує своє існування. Однак його традиції, прийоми та методи простежуються у творчості наступних поколінь одеських художників. А сам період одеського концептуалізму 80-х визнано етапом зародження сучасного мистецтва України.

проєкт «ENFANT TERRIBLE» не відбувся без підтримки великої кількості небайдужих одеситів та друзів Музею. Ми дякуємо меру Одеси, Національному художньому музею України, Одеському Музею західного та східного мистецтва, галереї та приватних колекціонерів, експертів та провідних художників України та зарубіжжя.

Сподіваємося, що завдяки нашій діяльності страшенно талановита та галасливо відома дитина Одеський Концептуалізм більше ніколи не буде втрачена одеситами з поля зору.

Колектив МСМО присвячує проєкт його куратору Мирославу Кульчицькому, який раптово помер.

Відкриття виставки ENFANT TERRIBLE. Не втрачайте його на увазі» відбудеться о 17.00. 9 жовтня 2015 року у Музеї сучасного мистецтва Одеси за адресою вул. Бєлінського, 5.

Опубліковано: 06.10.2015.
Дивіться також матеріали на сайті МСМО и сторінці МСМО у Facebook

Прес-реліз

Музей сучасного мистецтва Одеси з 18 травня по 3 липня 2016 року представляє проєкт куратора Вікторії Великодоменко "ЛИХІ 90-ті".

Сьогодні нерідко можна почути фразу «в Україну повернулися 90-ті». Це стосується не тільки, вірніше не стільки модних тенденцій, скільки стану країни та суспільства загалом: відстоювання державою права на незалежність (в умовах війни!); економічна та політична кризи; корумпованість влади; рекет, тільки обгорнутий вже в гарний фантик; процес зміни поколінь – Покоління Google змінило Покоління Пепсі; співіснування «надії на краще майбутнє» та «невизначеності»… Нам знайомий цей стан.

Майже половина залів НММУ була присвячена історії одеського концептуалізму, єдиної художньої течії, яка зародилася (у 80-х роках ХХ століття) у нашому Місті і стала відомою далеко за межами України.

Можливо, тому зараз стало модно робити реінактмент виставок 90-х. Це був лихий час становлення нових видів та форматів мистецтва на тлі історичного перелому. Час, коли все відбувалося вперше – перший кураторський рух; перший досвід роботи з експозиційним простором як невід'ємною частиною виставки; перша поява на одному майданчику молоді та старшого, але не менш провокативного, покоління; перші гранти; створення перших мистецьких інституцій сучасного мистецтва; зародження арт-ринку.

В Одесі мистецький процес 90-х був безпрецедентно активним. Учасники цього процесу намагалися змінити місцеву соціо-культурну ситуацію за допомогою нових видів мистецтва (інсталяція, відеоінсталяція, відео), "іншого" живопису та нового "проєктного" підходу до експозицій.

Концептуалісти іронічно використовували мовні кліше, слогани масової культури та місцевий фольклор. Їх хулігансько-інтелектуальна творчість передавала, словами Войцехова, «...ту ефемерно-фантазматичну атмосферу Одеси 1983-85 рр., яку ми (С.Ануфрієв, Л.Войцехов, Ю.Лейдерман, пізніше Л.Звездочетова, «Перці») Л.Скрипкіна і О.Петренко), І.Чацкін) самі навколо себе надихали… Група … «збилася»… в результаті комедії помилок, що розігрується біля «багато прикрашеної» скрині, куди одна за одною ми всі поховалися… У скрині було душно і спекотно; в лужку в мареві, що аберує, була видна абстрактна Москва, за Москвою простягався Захід ... ». Для досягнення цього марева у другій половині 80-х одеські художники поступово переїхали до Москви, ставши другою хвилею всесвітньо відомого московського концептуалізму.

Нового художника 90-х можна порівняти з героєм В.Пєлєвіна Вавіленом Татарським, що адаптує рекламу зарубіжних товарів до вітчизняної ментальності, і став творцем телевізійної реальності, що заміщає навколишню реальність. Одеські автори створювали "західні" роботи з огляду на локальний контекст і залучали глядача у свою віртуальну реальність у реальному просторі.

Проєкт "Лихі 90-ті" - не просто реконструкція виставкової діяльності в Одесі, а не лише бажання відтворити атмосферу того часу. Це спроба побачити одеське мистецтво 90-х у контексті сьогоднішнього життя, надати йому нового сенсу. І хто знає – може “вчорашня” віртуальна реальність сьогодні стала реальністю?

На виставці будуть представлені найрепрезентативніші проєкти 90-х. На жаль, простір Музею не зможе вмістити все, що було створено одеськими митцями у цей час. Ми постараємося висвітлити події, що не увійшли до експозиції проєкту, у соціальних мережах. Тому, окрім обов'язкового відвідування Музею, слідкуйте за Facebook.

Запрошуємо на відкриття проекту «Лихі 90-ті» 18 травня 2016 року о 18.00 у Музей сучасного мистецтва Одеси за адресою: вул. Бєлінського, 5.

Наші партнери:

- Національний Художній Музей України

- ОМГО "Центр розвитку"

- Dymchuk Gallery

- Nt-Art Gallery

- ART Ukraine

Опубліковано: 05.05.2016.
Дивіться також матеріали на сайте МСМО та сторінці МСМО на Facebook

(26.08. – 30.09.2017)

Організатори Одеської бієнале -2017:

- Музей Сучасного Мистецтва Одеси

- Громадська організація «ЦЕНТР РОЗВИТКУ»

Комісар бієнале – Семен Кантор.

Основна подія бієнале – проєкт "Зона турбулентності".

Куратор Основного проєкту – Михайло Рашковецький.

У презентації проєкту беруть участь одеські музеї, галереї, громадські організації, коворкінгові простори та альтернативні простори.

До програми Бієнале включено освітню програму, панельні дискусії та виїзні презентації найцікавіших експонатів.

Зона турбулентності

Основний проєкт. Концепція.

Через півстоліття після "Футурошока" Елвіна Тоффлера видатні менеджери з продажу виявили, що ми опинилися в турбулентному потоці V.U.C.A. - нестабільності, невизначеності, складності та двозначності.

Неважко помітити, що ситуації турбулентності є періодичні фази в стані людської культури. І виникають вони внаслідок самої культурної діяльності. Так, ейдос визначеності та досконалості в епоху Відродження змінюється турбулентними вихорами Бароко. Але якщо раніше "турбулентність" у культурі визначалася як "кризові" або "перехідні" періоди, зі своїми просторово-часовими кордонами, то тепер стан турбулентності претендує на безмежність. Стародавнє прокляття "Щоб ти жив у епоху змін!" втрачає свій зміст, бо інші епохи, епохи стабільності, сучасної культурою не передбачаються, а «вихід» із зони турбулентності мислиться лише формі катастрофи, завершує людське існування загалом. Єдність і протистояння приватного та загального вступають у найнебезпечнішу фазу ризику. Терміново потрібні радикальні засоби проектного моделювання в умовах перманентних змін, що прискорюються в геометричній прогресії.

Одним із таких засобів було мистецтво, для якого робота з загальними взаємозв'язками, в тому числі динамічними, у всі часи була повсякденним завданням. У зоні турбулентності значення цієї функції прагне нескінченності.

Ми знову і знову закликаємо вдивлятися у суть соціальних проблем за допомогою специфічної та універсальної оптики мистецтва.

Ми існуємо на межі, де герметичність аудиторії сучасного мистецтва, породження постіндустріального суспільства стає нестерпною.

Одеська бієнале сучасного мистецтва вкотре ставить перед художниками проблему глобального характеру, що, на думку багатьох авторитетних фахівців, є однією з ознак провінційності чи маргінальності.

Однак у епохи фундаментальних криз, і більше – кризи фундаментальності – правильні нариси майбутнього нерідко виникали на полях канонічних текстів, на кордонах, що плавляться у вогні інновацій.

Партнери Бієнале-2017:

• Міністерство культури України
• Одеська обласна державна адміністрація
• Одеська міська рада
• Міжнародний Фонд «Відродження»
• Альянс Франсез Одеса
• >Інститут Адама Міцкевича (Польща)
• Ізраїльський культурний центр в Одесі при Посольстві Держави Ізраїль в Україні
• Офіс сучасного мистецтва Норвегії
• Рада у справах мистецтв Словаччини
• Чеський центр
• Шведський комітет з грантів для міжнародних програм у галузі візуального та прикладного мистецтва
• БФ Друзі Музею проект Museum for Change
• Банк «Vostok»
• Impact Hub Odessa
• Hubs of History (Одеса)
• КАРІТАС ОДЕСА УГКЦ
• Музей історії євреїв Одеси "Мігдаль-Шорашим"
• Одеський музей західного та східного мистецтва
• Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О.В.Блещунова
• Одеський історико-краєзнавчий музей
• Коворкінговий простір 4city
• Платформа культурних ініціатив «Ізоляція»
• Харківська муніципальна галерея
• Центр культурного розвитку «ТОТЕМ» (Херсон)
• Галерея «Арсенал» (Польща)
• Галерея «Invogue Art» (Одеса)
• Галерея «Худпромо» (Одеса)
• Всесвітній клуб одеситів
• Одеський завод шампанських вин
• Продюсерська компанія «Арсенал» (Одеса)
• ТОВ «Пластікс-Україна»

Програма 5-й Одеській бієнале сучасного мистецтва

Субота, 26 серпня

Музей Сучасного Мистецтва Одеси

15.00-16.00 | Офіційне відкриття бієнале

16.00-17.30 | Кураторські екскурсії
(куратор бієнале Михайло Рашковецький та куратор спеціального проекту Тетяна Тумасьян)

КОВОРКІНГОВИЙ ПРОСТІР 4CITY

18.30 | Презентація та обговорення спеціального проекту «Будинок культури» Платформи культурних ініціатив фонду Ізоляція 

Неділя, 27 серпня

Кураторські екскурсії та презентації:

Музей Сучасного Мистецтва Одеси

13.00 | Спеціальна лекція-екскурсія Михайла Рашковецького для учасників «Фестивалю ідей», організованого Impact Hub Odessa 

ОДЕСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ОСОБИСТИХ КОЛЕКЦІЙ ІМ. А.В. БЛЕЩУНОВА

15.00 | (М. Рашковецький та куратор спеціального проекту Камілла Боеміо) 

СВІТОВИЙ КЛУБ ОДЕСИТІВ

16.30 | (М. Рашковецький, Алевтина Кахідзе)

IQSPACE, ЖУКІВСЬКОГО, 10

18.00 | Лекція Ярослава Грицака
              «Ідеологія змін»
               Лекція-перформанс Ольги Сосновської  

Понеділок, 28 серпня

Кураторські екскурсії та презентації:

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ЄВРЕЇВ ОДЕСИ «МИГДАЛЬ-ШОРАШИМ»

13.00 | (М. Рашковецький)

ЗАВОД ШАМПАНСЬКИХ ВИН

15.00 | (М. Рашковецький)

Музей Сучасного Мистецтва Одеси

18.00 | Дискусія про проблеми переселенців на основі проекту «Одіссея: Донбас-Київ, Донбас-Одеса»
                (Модератор Інна Терещенко).

Вівторок, 29 серпня

МУЗЕЙ ЗАХІДНОГО І СХІДНОГО МИСТЕЦТВА

14.00 | Кураторська екскурсія (М. Рашковецький)

МУЗЕЙ ЗАХІДНОГО І СХІДНОГО МИСТЕЦТВА

15.00 | Лекція Сергія Браткова
              «Провокація як методологія сучасного мистецтва»

ГАЛЕРЕЯ «ХУДПРОМО»

18:00 | Кураторська екскурсія (М. Рашковецький)

Середа, 30 серпня

ЛЮСТДОРФ

Презентація проекту «Заміські практики: Сезонна Близькість»
(куратор проекту Олександра Трянова) 

Четвер, 31 серпня

ОДЕСЬКИЙ ІСТОРИКО-КРАЄВЕДЧИЙ МУЗЕЙ

проект Катерини Радченко «Ідеологія конфлікту»

14.00 | Кураторська екскурсія (М. Рашковецький)

ГАЛЕРЕЯ «INVOGUE ART»

Пліт Крим: Карти Долі
(куратор галереї Катя Тейлор, автор проекту Марія Куликовська)

П'ятниця — субота, 1 — 2 вересня

ГАЛЕРЕЯ «INVOGUE ART»

Дводенний воркшоп Марії Куликовської  
(перформанс, її персональна практика та досвід, на який вона спирається)

Вівторок, 5 вересня

ОДЕСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ОСОБИСТІХ КОЛЕКЦІЙ ІМ. А.В. БЛЕЩУНОВА

16.00 | Кураторський тур з виставки Володимира Кожухаря (М. Рашковецький)

Неділя, 10 вересня

Демонстрація та обговорення фільму «Зсув»
(співавтор фільму Олексій Радинський) 

Вівторок, 12 вересня

Лекція Катaжини Шеди 

Вівторок — Четвер, 19—21 вересня

МУЗЕЙ ЗАХІДНОГО І СХІДНОГО МИСТЕЦТВА

Серія майстер-класів Вальдемари Татарчук 
(Історія перформансу з самих азів з 70-х по зараз)

Субота, 23 вересня

Авторська зустріч з Євгенією Білорусець

Субота, 30 вересня

Круглий стіл "Зона турбулентності", (модератор М. Рашковецький) 

Бієнале проводиться завдяки фінансовій підтримці БФ Відродження та Міністерства культури України

V Одеська бієнале сучасного мистецтва. Повний перелік локацій

Опубліковано: 25.01.2018.
Дивіться також матеріали на сайті V Бієнале и сторінці Бієнале на Facebook

art(co)archive – це онлайн-проект, мета якого надати відкритий доступ до архівів та фондів музеїв, галерей та приватних колекцій, присвячених сучасному мистецтву України.

Основу проєкту складає збори Музею сучасного мистецтва Одеси: нині в архіві зберігаються фото, відео, аудіо документації, а також архівні тексти та інтерв'ю, пов'язані з розвитком сучасного мистецтва у місті, починаючи з 1960-х років. Особлива цінність архіву – це матеріали про художню сцену 1980-х – тексти, твори, документацію акцій та перформансів одеських концептуалістів; а також 1990-х – особливого періоду в історії мистецтва Одеси, який відзначений появою відео-арту та інсталяцій, становленням перших інституцій сучасного мистецтва в Україні, активною кураторською та арт-критичною діяльністю.

У роботі ресурсу art(co)archive ми обрали шлях поступового відкриття зборів МСМО та деяких приватних колекцій. Перший крок – публікація архівних документів та творів, пов'язаних із 1980-ми та концептуальними практиками одеських художників. Важливим завданням проекту, у зв'язку з вивченням та архівацією одеського концептуалізму, є аналіз та публікація напрацювань Вадима Безпрозванного, який протягом 1996-1999-х років зібрав велику колекцію копій творів та документів, а також провів інтерв'ю з одеськими художниками: до кола одеських концептуалістів немає, тим самим створивши зріз художнього життя 1980-х.

Найближчим часом ми також почнемо публікувати більші біографії художників, дослідні та аналітичні тексти, присвячені сучасному мистецтву Одеси.

Окрім дослідження одеського регіону та публікації матеріалів ЧСМО, автори проекту обрали партнерство та співпрацю як одну з головних стратегій розвитку ресурсу. Цим і обумовлено використання префікса (с), що означає об'єднання та партнерство, як основу роботи над онлайн-архівом. Ми запропонували колегам з Харківської муніципальної галереї підготувати добірку робіт, які стосуються концептуальних практик у творчості Вагрича Бахчаняна та Бориса Михайлова.

Більш того, важливою складовою нашої діяльності є пошук та публікація робіт та документів із приватних колекцій. Ми сподіваємося, що це сприятиме дослідженням, появі критичних та аналітичних матеріалів, а зручна платформа веб-сайту допоможе зацікавити ширшу аудиторію.

проект реалізується за підтримки програми Culture Bridges, яка фінансується Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою в Україні у партнерстві з EUNIC – Об'єднанням інститутів культури країн Європейського Союзу

artcoarchive@gmail.com
https://www.facebook.com/artcoarchive
+380931499064

Опубліковано: 23.11.2018.

Наша бібліотека спочатку складалася з книг, що зберігалися у бібліотеці Музей сучасного мистецтва Одеси, до якої входила велика колекція видань та каталогів, присвячених українському мистецтву ХХ століття. Але за останній рік збори помітно поповнилися: ми закупили книги сучасних українських видавництв, що спеціалізуються на літературі про мистецтво; до нас переїхала бібліотека андерграундних зинів та самвидаву, що раніше зберігалася в київському Сoshey Local DIY, а наші друзі-художники продовжують приносити свої власні арт-буки та альбоми на зберігання до бібліотеки.

Ми подолали безліч складнощів у процесі реалізації проекту, але довели його до кінця і хочемо подякувати всім, хто нас підтримував. проект бібліотеки реалізовано завдяки краудфандингу на платформі Спільнокошт та за підтримки міжнародного фонду «Відродження».

Бібліотека Muzeon працює з урахуванням карантинних заходів: у бібліотеці може одночасно перебувати не більше 10 осіб, маски обов'язкові.

Графік роботи:
Ср-Сб - 12:00-19:00
Нд - 12:00-18:00
Пн, Вт - вихідний
вул. Леонтовича, 5

Опубліковано: 03.12.2020.

Людина завжди шукає Рай.

Те саме місце досконалого буття і вічного щастя. У кожного він свій - індивідуальний або публічний, фізичний або містичний. Але, у будь-якому випадку, цей Рай разюче відрізняється від Сьогодення - це завжди антонім сучасної реальності.

Незалежно від релігійних поглядів, людина ідеалізує подібну мету, роблячи її інтимною і сакральною. Для її досягнення, критикуючи і відмовляючись, ми віддаємо в жертву те і, частіше за все, тих, хто навкруги.

Тягар, переслідуючий людей, в гонитві за бажаним - страх того, що Рай воднораз був близький, його можна було отримати.

Але людина йде іншою дорогою, і, частенько, приходить до розуміння цінності загубленого.

Чи можливо повернути те, від чого самі відмовилися? Довести своє розкаяння і дізнатися чи буде його достатньо?

Чи є шанс зійти із стежки, яку вже знаєш "від і до"? Пройти байдужість і усвідомлення нескінченності пошуків, які ведуть ні до чого. І відчайдушні спроби замінити втрачене, вдаючись до наслідування.

Чи можливо нам досягти втраченого раю?

Чи хоч би прийняти те, що Рай був раніше?

На виставці представлена творчість трьох художників. Зовні "зрозумілі", реалістичні образи приховують філософські і теологічні ідеї авторів.

Роботи наповнені несподіваними сюжетами і деталями, кожні з яких не випадкові. Художники часто вводять у свої роботи тканини, які надають знайомим сюжетам таємничість, загадковість і містичність, викликають питання, примушують переосмислювати твори. Віртуозна точність відтворення об'єктів і реалістична техніка використані для передачі глибини роздумів авторів.

На виставці "Paradise Lost" живопис, інсталяції, фотографії і відеоарт допоможуть глядачу подивитись на долю людства очима митців.

МІСЦЕ ІСНУВАННЯ. НООСФЕРА

Тераріум буття. Гуртожиток Homo sapiens. Стільники людського мурашника. Ноосфера-культурній шар людської життєдіяльності, чорнозем культури.

Середовище проживання-ноосфера, є продукт життєдіяльності людини. Людина її створила і вона існує сама по собі.

Самоврядний культурний шар життєдіяльності.

Культуру створює мистецтво, культивує, обробляє людську особистість- Homo sapiens- людини розумної.

Музей- сховище світоглядів людства, сховище артефактів людської діяльності. Потрапляючи туди, в музей, особа умовно роздвоюється, розтроюється, множиться у багато разів, живе одноразово багатьма життями. Сенс життя полягає в пізнанні сенсу життя.

Неможливість живого усвідомлення смерті. Увійшов. Вийшов.

Прийшов. Пішов.

А навіщо приходив?

Оточене вакуумом місце існування, тераріум людського мурашника.

Вхід. Вихід.

Увійшов через ложесна.

Вийшов, як зник.

Ми приходимо і йдемо.

Звідки пришли, куди йдемо?

Куди ти мчишся, Світ?

Сенс життя, є пізнання сенсу життя.

З'явився. Зник.

Як прийшов, так і пішов.

Народився. Навіщо? Щоб померти.

Земля-смуга осілості людства.

Двері. Прийшов. Пішов. Звідки прийшов, куди пішов? Життя. Смерть.

Сенс життя в пізнанні сенсу життя.

Характерне для сучасності відчуття песимізму і відокремленості, відчуття принципової роздвоєності, при якій розум веде до песимізму, а увесь оптимізм залишається за межами розуму. Втратилося відчуття реальності, істинності, сенсу. Мистецтво стало засобом для вираження уявлень про відокремленість життя. Живопис переходить від ідеї єдності до ідеї роздробленості, в полотнах відображається дезінтегрованість світу і втрата можливості пізнання. Це не є нова техніка живопису. Живопис виражає певний світогляд. Розламана, роз'єднана реальність не лише в природі, але і в людині-в людському світі, в ноосфері. Художник представляється відокремленим. Реальність роздвоюється, розтроюється, розмножується.

Створюється наднатуралізм, подібно до фотографічних зображень, або безмежна свобода, при якій реальність настільки роз'єднана, що просто зникає, і художник конструює свій власний світ, який є актуальнішим, ніж реальність.

У сучасному мистецтві техніка завжди відповідає світовідчуттю художника. Нині техніка сучасного мистецтва є технікою відокремленості і цілком відповідає світовідчуттю сучасної людини. Техніка ця прекрасно виражає концепцію роз'єднаного світу і роз'єднаної людини. Відбувається повний розрив з мистецтвом грунтованому на гуманістичній надії людини.

Люди-меньше, ніж люди.

Гуманізм зник.

Сергій Белік

Втрачений Рай

Для того, щоб позбутися стресу хаосу й невизначеності, потрібна інтерпретація нескінченного й неохоплюваного потоку подій із навколишнього світу. Відсутність сенсу страшніша за смерть і, часом, до неї призводить. Міф у широкому розумінні цього слова - це символічна машина, яка постійно працює над інтерпретацією "реальності" формуючи для нас оповідь с хаосу навколишнього світу. При цьому ступінь осягнення того що відбувається навколо, залежить від глибини та інтелектуальної складності міфу, що виникає на рівні колективної свідомості, але спускається у свідомість кожної конкретної людини, визначаючи її світосприйняття та ставлення до світу.

У парадоксальному світі, який чим більше стає комфортним у плані матеріальних благ, тим більше ментально нагадує середньовіччя, у знервованому світі, крихкість якого ми всі відчуваємо нині буквально своєю шкірою, неминуче починає працювати міф про Втрачений Рай, що належить до найглибших та найнасиченіших архетипами. Образи часу благополуччя і досконалості, які людство мало, але втратило, є в індійській, вавилонській, грецькій, римській, скандинавській та багатьох інших міфологіях. Історію архітектури, політики, мистецтва в різних народів чи не насамперед визначає ця туга за    втраченою досконалістю. Міфологема "Золотий вік" насамперед має стосунок до аспекту часу. Іудео-християнська традиція вводить у неї аспект простору.

Слово paradise в англійській мові походить від слова paradis у французькій мові, куди воно прийшло з латині - слово paradisus, що запозичила його з грецької мови - paradeisos (παράδεισος), яке, своєю чергою, має походження від слова з протоіранської мови - 𐎱𐎼𐎭𐎹𐎭𐎠𐎶 p-r-d-y-d-a-m /paridaidam/, авестийської - pairedidaêza-, що має буквальне значення - чудесний сад, відгороджений від світу захисною стіною. У Старому Завіті - це сади Едему, що були створені з волі божества і задумувалися як місце поселення перших людей, але ті, внаслідок покарання за порушення табу не їсти плодів з дерева пізнання добра і зла, були вигнані в суворий навколишній світ і з цього почалася історія того людства, яким ми його знаємо. Це - один із фундаментальних знакових кодів у культурі, який має величезний потенціал для інтерпретацій.

Втрачений Рай це пам'ять про рай ідеального середовища материнської утроби.

Це - рух від маленького, але повноцінного світу конкретних і природних почуттів дитинства до розірваного й неоднозначного існування у світі дорослості.

Це - антропологічний песимізм у визначенні меж можливостей людини.

Це - нескінченна праця з визначення що є зло, а що є добро і констатація того, що перше постійно видає себе за друге.

Це - мрія про досконале суспільство.

Це - прагнення досягти втрачених вічної молодості та безсмертя в іншому, штучному, технологізованому Едемі.

Це - катастрофічні зміни природи, наше прагнення не "бути" в ній, а "володіти" нею, на що вона реагує відповідно.

Це - розповідь про свободу і колективну відповідальність розгорнуту в просторі, коли за вибір може заплатити той, хто поруч.

Це - розповідь про колективну відповідальність, розгорнуту в часі, коли за сліпу тупість батьків платять діти.

Це - катастрофа, яка може розгортатися довше, ніж життя кількох поколінь,

Це - усвідомлення смертності та постійна боротьба з егоїзмом, породженим нею.

Це - розповідь про ідеальний обман

Це - розповідь про тягар свободи і постійне самовиправдання.

Це - початок плину часу та історії людства, яка рухається від катастрофи до катастрофи.

Це - фундаментальна іронія, яка лежить в основі розуміння того, чим є людина.

Над нами безодня космосу, під нами безодня чорного озера хаосу. Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися?

У поемі Джона Мільтона "Paradise Lost" ангел, посланий для вигнання прабатьків після їхнього гріхопадіння з райського саду, перед виконанням головної місії несе Адама, що втратив сенс існування, на найвищу гору Едему щоб відкрити йому його долю. Він торкається очей людини для того, щоб змити пелену отрути плоду з дерева пізнання добра і зла і Адам непритомніє кілька разів. Перед ним у долині від горизонту до горизонту розгортаються видіння історії людства, які він не може витримати. Ангел піднімає його знову і знову і змушує дивитися.

Потім, зглянувшись над Адамом, переходить до усної розповіді.

Євсеєв Д.

Ось і завершилася перша виставка, організована МСМО в результаті реалізації плану спільної виставкової діяльності ОМЗСМ та МСМО, технічну підтримку у проведенні якої надавав ОМГО «Центр розвитку».

Ми забезпечили створення у виставкових залах сучасної системи музейного освітлення. Ми також братимемо участь у підготовці наступної виставки, як завжди забезпечуючи технічну підтримку.

Опубліковано: 28.01.2024.

Проєкт, спрямований на створення безбар’єрного доступу незрячих до сучасного візуального мистецтва.

За різними оцінками в Україні проживає щонайменше 70 000 незрячих людей. У часи російсько-української війни чисельність людей з інвалідністю зростає, у тому числі людей із порушенням зору та незрячих. Більшість із них, через відсутність в Україні системи безбар'єрного поширення інформації, не обізнані про великий світ сучасного візуального мистецтва з його новими медіа та практиками.
Завдяки результатам проєкту людям з порушенням зору та повною втратою зору вдасться познайомитись з одеським сучасним мистецтвом та його феноменами, дізнатись про популярних митців та тогочасні течії в мистецтві.

У рамках проєкту:

• Розроблено, записано в аудіоформаті та поширено серед незрячих людей в Україні та поза її межами лекцію про сучасне одеське візуальне мистецтво та тифлокоментарі до 43-х обʼєктів сучасного візуального мистецтва з фондів Музею сучасного мистецтва Одеси (у тому числі: 16 фігуративних живописних творів, 13 відео-арт творів та відео інсталяцій, 14 комплектів фото документації сучасного акціонізму);
• Створено та експоновано 5 тактильних картин, копій абстрактних творів, у супроводі скорочених тифлокоментарів на виставці в спеціалізованій бібліотеці для незрячих Комунального закладу “Одеська спеціальна школа №93”

5 тактильних картин, копій геометричних абстрактних творів із фонду МСМО

Виготовлення здійснювалось ПОГ Ресурсний центр "Безбар'єрна Україна" на спеціальному станку, котрий реалізовує виготовлення тактильних картин для людей з порушенням зору та повною втратою зору.

Фото процесу виготовлення тактильних картин

5 скорочених тифлокоментарів (тривалість до 2 хвилин) до геометричних абстрактних творів із фонду МСМО

1. Олег Волошинов народився в 1936 році в Миколаєві. Навчався, працював та жив до кінця своїх днів в Одесі. Один з учасників одеського неофіційного мистецтва 60-70-х. У творчості художника домінує особлива естетична образність, створена синтезом здобутків академічного живопису та модерністським поглядом на світ. На початку 1970-х – під час розквіту діяльності одеських андеграундних митців О. Волошинов одним з перших почав відходити від фігуративу до абстракції.Твір «Багатофігурна композиція» створено у 1970 році. Це невелика робота, виконана олією на листі картону висотою 45 см і шириною 40 см.
На перший погляд, зображені абсолютно неживі об'єкти, схожі на скелі або нарості у печерах. Однак, скоро розумієш, що не дарма в назві використано термін «фігура», а не «об'єкт». На передньому плані динамічна людська фігура, а трохи позаду – дві нерухомі постаті, які охороняють білу.
Картину написано чотирма кольорами та легкими їхніми відтінками.
Загальний фон картини брудно-світло-синього кольору тактильно позначений вертикальними смугами. У центрі роботи позначено білу з молочним відтінком рухому фігуру гладкою текстурою, котра додає образу ніжності і легкості сприйняття. Дві нерухомі постаті, що позаду від фігури людини зображені сірим кольором і тактильно вертикальними лініями і щільною гладкою заливкою чорного кольору, котра за рівнем є вищою за тактильну заливку, котра зображає фігуру людини і позначає тіні нерухомих постатей.
Подібна символічність вже багато років привертає увагу глядачів.

2. Володимир Стрельников — відомий український художник. Народився в 1939 році в Одесі. Навчався в Одеському художньому училищі, освіту не завершив тому, що зайнявся пошуками нових мистецьких прийомів. На початку 1960-х він - один з лідерів одеського неофіційного мистецтва. Зазнав тиску з боку КДБ та був змушений в 1979 році емігрувати до Німеччини, де проживає в теперішній час.
Твір "Урбаністичний краєвид" створений в 1966 році. Робота виконана олією на картоні висотою 50 см і шириною 70 см.
Автор намагався передати враження від промислового пейзажу у сучасному місті, який не залишає місця людині. Настрій картини та колірна гама похмурі. Відчувається перевантаження міського простору, ворожими бетонними спорудами, відсутність природних зон для життя та відпочинку.
Картину зображено через поєднання і накладання чотирикутників і багатокутників, котрі чітко передають загальне почуття перенасиченості, похмурий настрій картини і враження художника від промислового пейзажу.
Кожна фігура має власний відтінок сірого, коричневого, зеленого, синього червоного, білого чи чорного кольорів. Кожен колір має власну тактильну фактуру.
Огляд починаємо з лівого верхнього кута. Картина по периметру обрамлена темно-сірою широкою рамочкою не зовсім рівної форми. В деяких місцях вона розширюється, а в деяких звужена.
Загальний фон картини темно-болотистого кольору. Що надає картині пригніченого настрою.
У лівому верхньому куті, трішки нижче по діагоналі до центру, ми бачимо чотирикутник оливкового кольору, тактильно він позначений горизонтальними лініями.
Під ним розташований великий многокутник темно-сірого кольору заштрихований дрібними крапочками. На цій фігурі розміщений оливковий п’ятикутник гладкої текстури на якому лежить коричневий чотирикутник також гладкої текстури, тільки рівнем вище. У верхньому правому куті цієї фігури розміщена ¼ кола темно-зеленого кольору і позначена широховатою текстурою. Ліворуч від цієї широховатої фігури розміщений білий маленький чотирикутник позначений лише контуром фігури. Темно-червоний прямокутник розміщений праворуч від фігури ¼ круга. Під ним і над ним розміщені чотирикутники темно-зеленого кольору і позначені широховатою текстурою. Праворуч від червоного чотирикутника розміщений чорний квадрат гладкої текстури і на ньому лежить темно-сіре маленьке коло.
В правій частині роботи чотирикутні і трикутні фігури розміщені довільно і хаотично. Вони відрізняються між собою за формою, розміром і кольором.
Фігури чорного кольору позначено гладкою текстурою.
Фігури білого кольору позначені лише контуром самих фігур.
Фігури темно-сірого кольору позначені горизонтальними смугами.
Фігури темно-зеленого кольору позначено вертикальним подвійним штрихуванням.
Чотирикутник кольору хакі позначено правосторонніми діагональними лініями.
Чотирикутник темно-зеленого з коричневим відтінком позначено діагональним не густим штрихуванням.
Чотирикутник темно-синього кольору позначено тактильною клітинкою.
У правому верхньому куті розміщений яскравий коралового кольору чотирикутник, котрий тактильно позначений дрібними колами.
У даній роботі кожна фігура є особливою і інформативною, котра передає свій елемент настрою, і формує індивідуальне сприйняття витвору мистецтва.

3. Володимир Стрельников

Твір "Урбаністичний краєвид" створений в 1966 році. Робота виконана олією на картоні висотою 50 см і шириною 70 см.
Автор намагався передати враження від промислового пейзажу у сучасному місті, який не залишає місця людині. Настрій картини та колірна гама похмурі. Відчувається перевантаження міського простору, ворожими бетонними спорудами, відсутність природних зон для життя та відпочинку.
Картину зображено через поєднання і накладання чотирикутників і багатокутників, котрі чітко передають загальне почуття перенасиченості, похмурий настрій картини і враження художника від промислового пейзажу.
Кожна фігура має власний відтінок сірого, коричневого, зеленого, синього червоного, білого чи чорного кольорів. Кожен колір має власну тактильну фактуру.
Огляд починаємо з лівого верхнього кута. Картина по периметру обрамлена темно-сірою широкою рамочкою не зовсім рівної форми. В деяких місцях вона розширюється, а в деяких звужена.
Загальний фон картини темно-болотистого кольору. Що надає картині пригніченого настрою.
У лівому верхньому куті, трішки нижче по діагоналі до центру, ми бачимо чотирикутник оливкового кольору, тактильно він позначений горизонтальними лініями.
Під ним розташований великий многокутник темно-сірого кольору заштрихований дрібними крапочками. На цій фігурі розміщений оливковий п’ятикутник гладкої текстури на якому лежить коричневий чотирикутник також гладкої текстури, тільки рівнем вище. У верхньому правому куті цієї фігури розміщена ¼ кола темно-зеленого кольору і позначена широховатою текстурою. Ліворуч від цієї широховатої фігури розміщений білий маленький чотирикутник позначений лише контуром фігури. Темно-червоний прямокутник розміщений праворуч від фігури ¼ круга. Під ним і над ним розміщені чотирикутники темно-зеленого кольору і позначені широховатою текстурою. Праворуч від червоного чотирикутника розміщений чорний квадрат гладкої текстури і на ньому лежить темно-сіре маленьке коло.
В правій частині роботи чотирикутні і трикутні фігури розміщені довільно і хаотично. Вони відрізняються між собою за формою, розміром і кольором.
Фігури чорного кольору позначено гладкою текстурою.
Фігури білого кольору позначені лише контуром самих фігур.
Фігури темно-сірого кольору позначені горизонтальними смугами.
Фігури темно-зеленого кольору позначено вертикальним подвійним штрихуванням.
Чотирикутник кольору хакі позначено правосторонніми діагональними лініями.
Чотирикутник темно-зеленого з коричневим відтінком позначено діагональним не густим штрихуванням.
Чотирикутник темно-синього кольору позначено тактильною клітинкою.
У правому верхньому куті розміщений яскравий коралового кольору чотирикутник, котрий тактильно позначений дрібними колами.
У даній роботі кожна фігура є особливою і інформативною, котра передає свій елемент настрою, і формує індивідуальне сприйняття витвору мистецтва

4. Олександр Стовбур народився в 1943 року в Омську. Під час проходження військової служби в Одесі, Олександр зблизився з членами групи одеських художників нонконформистів. У 1971 році він закінчив Одеське художне училище та з 1973 року почав приймати участь в неофіційних «квартирних» виставках. У новій Україні одеські нонконформісти, зокрема Олександр Стовбур, стали основою мистецької спільноти.
Твір «Пряжки та ремінці», створений у 1993 році. Ця робота виконана олією на полотні висотою 75 см і шириною 75 см.
Можна стверджувати, що створення картини, що повністю складається з таких простих елементів людського побуту як ремені, немає асоціацій і символізму. Ймовірно художника зацікавили суто естетичні особливості ременів, що звиваються, і блиск пряжок.
Картино подано у пригнічених відтінках сірого і коричневого кольору. Також присутні білий і блакитний кольори.
На брудно-сірому фоні посередені картин изображений широкий коричневий пояс, котрий звивисто простягається зверху вниз і тактильно позначено суцільною гладкою тектсурою. Він поділяє картину на праву і ліву сторони. Під цим широким ременем ви можете побачити вужчий пасок брудно-зеленого кольору з великими дірками, котрий лежить горизонтально і трохи нижче від центру. Поверх широкого основного паску ви побачити вузький коричневий пасок з дрібними діркаи, складений так, що його одна сторона накладена на іншу утвоюючи коло довільної форми. Праворуч від основного ременя у верхній частині роботи розміщена велика кругла блакитна пряжка, Також праворуч від основного паска розміщена велика кругла бежева пряжка. Ліворуч від основного ременя у верхній частині роботи розташована темно-зелена кругла пряжка. У нижній частині роботи, ліворуч від основного ременя і трішки заходячи на нього розміщена коричнева пряжка круглої форми.

5. Андрій Маринюк — український художник та дизайнер. Митець народився в 1964 році в Одесі, в якій прожив все життя. Був знайомим з легендарною групою одеських концептуалістів; деякий час співпрацював із ними, але завжди залишався передусім дизайнером, а в образотворчому мистецтві – художником абстракціоністом.
Картина «Без назви», створена у 2018 році.
Це невелика робота, виконана аквареллю на аркуші паперу висотою 20 см і шириною 17 см.
Твір Андрія Маринюка не зовсім абстрагується від реальності. Фігури трикутників утворюють форму подібну на типове зображення чоловічого тіла, а еліпс - голову до цього тіла. Асоціацій інших елементів може бути багато, наприклад, сцена для виступу цієї людини.
Робота Андрія Маринюка зображена яскравими кольорами, котрі передають позитивний настрій кожному хто її розглядає. Розглядаючи цю роботу ви ознайомитеся з переходами кольорів та формами фігур з котрих складається твір мистецтва. Огляд починаємо від правого верхнього кута і по диагоналі вліво вниз спускайтся.
Першим ви побачите жовто-чорний овал – голова фігури чоловіка, котрий поділено на дві частини: чорну – зображену тактильно гладкою текстурою і нижче жовту – зображену текстурою у дрібні кола. Півколо накладено на нижче зображену трапецію, котра лежить основою в бік правого верхнього кута і є грудиною і широкими плечами фігури чоловіка. У роботі автор зображає трапецію блакитного кольору. Тактильно ви побачите дрібне приривисте діагональне штрихування. Наступний елемент фігури поясу чоловіка - це прямокутний трикутник червоного кольору і його тактильною текстурою є дрібні прямокутники накладені один на одний. За червоним трикутником лівіше вниз по діагоналі ви розглянете прямокутний трикутник жовтого кольору – перехід на стегна фігури чоловіка, котрий тактильно зображений дрібними колами. Завершує фігуру чоловіка трапеція оранжового кольору. Її основа повернута у лівий нижній кут твору. Тактильно цю фігуру зображено короткими паралельними лініями.
На задньому плані за фігурою чоловіка по центру зображено великий прямокутник котрий поділено на два менших. Прямокутник розташовано подіагоналі від лівого верхнього кута до правого нижнього кута. Верхній прямокутник зображено блакитним коліром і тактильно прямими діагонаьними лініями. Нижній прямокутник світло-фіолетового кольору і тактильно зображено цей колір дрібним трикутничком.
Яскраві кольори цієї роботи можуть свідчити про емоційну експресивність зображуваного.

Експонування тактильних картин на виставці в спеціалізованій бібліотеці КЗ "Одеська спеціальна школа №93"

Подіуми для експонування тактильних картин з поличками для аудіоплеєрів та навушників.

Тактильні картини та аудіоплеєри на вставці в Одеській спеціалізованій бібліотеці для незрячих.

Спеціаліст МСМО Вероніка Магась підготовляє плеєри до роботи.

Директор шк.№93 Юрій Семенюк (справа), незрячий викладач школи Владислав Кондратюк (в центрі) та голова правління ОМГО "Центр Розвитку" Семен Кантор на виставці.

Незрячі відвідувачі знайомляться за тактильними картинами.

Інші події проєкту:

• На сайті МСМО в розділі «Проєкти» створений підрозділ (для презентації людям із порушенням зору, а також незрячим, двомовних аудіоверсій оглядової лекції про сучасне Одеське візуальне мистецтво та 43 тифлокоментарів до творів одеського сучасного візуального мистецтва);
• у Фонд МСМО передано 5 тактильних картин, копій геометричних абстрактних творів та скорочених тифлокоментарів для експонування в музейних проєктах;
• Спільно з представництвами ЮНЕСКО, поширені за кордоном аудіо лекція про сучасне одеське візуальне мистецтво та 43 тифлокоментарі до творів сучасного мистецтва Одеси;
• Для посилення обізнаності щодо забезпечення безбар’єрного сприйняття незрячими творів сучасного візуального мистецтва проведено онлайн-семінар для спільноти музейників, тифлоспеціалістів та для широкого загалу (Лектори: Владислав Кондратюк (Одеська спеціальна школа No93), Марина Марухнич (координаторка проєкту).

Скріншоти онлайн семінару. Участь прийняли 37 учасник та учасниця. На захід був запрошений та присутній Заступник начальника проектного відділу Українського культурного фонду – Ілля Мальчевський

Опубліковано: 16.11.2024.

ГО “Центр розвитку” спільно з Музеєм сучасного мистецтва Одеси створили архівно-дослідницький проєкт “Сучасне мистецтво Одеси”. Тепер ми запрошуємо дослідників, журналістів та критиків користуватися діджитал-архівом.

Команда проєкту оцифрувала більше 1300 творів мистецтва та архівних документів з фонду Музею сучасного мистецтва Одеси та готова надати їх за запитом для дослідження.

Завдяки фінансуванню Українського культурного фонду партнери проєкту здійснили:

• Оцифрування фонду та архіву,
• Налаштування програмного забезпечення Collective Access для систематизації інформації,
• Проведення двох дослідницьких резиденцій,
• Зустрічі та комунікацію з локальною спільнотою медіа, дослідників та громадських активістів для поширення інформації про проєкт.

Основою проєкту став фонд музею, а також архів інституції, в якому зберігаються документи про мистецтво Одеси, починаючи з 1960-х років і до сьогодні.  Ми активно співпрацюємо з приватними колекціонерами та художниками, оцифровуючи їх колекції та архіви. Команда проєкту сподівається, що така діяльність буде сприяти дослідженням, дозволить створити більш репрезентативну (всебічну) історію культури Одеси, призведе до появи нових критичних та аналітичних матеріалів.

рхів сучасного мистецтва Одеси запрошує дослідників, критиків та журналістів до співпраці та роботи з оцифрованим матеріалом. Ми надаємо матеріали безкоштовно та у два основних способи: по-перше, якщо ви знаходитеся поза межами Одеси, ви можете звернутись до Архіву через цю форму, означивши художників, період або явище, яке вас цікавить. Співробітники музею підготують пакет матеріал згідно вашому запиту. По-друге, якщо ви знаходитеся в Одесі, ви можете відвідати Архів та скористуватися програмним забезпеченням Collective Access для роботи із документами та оцифрованими творами.

Також, якщо ви готові поділитися матеріалами із власних збірок в аналоговому або цифровому вигляді, будь ласка, зверніться до керівника проєкту.

проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду.

Контактна особа: Наталія Ревко,
керівник проєкту,
співробітник Музею сучасного мистецтва Одеси
+380931499064
https://msio.com.ua/

Обкладинка для публікації на ресурсі 'Культура і Креативність'

Обкладинка для події у Facebook лекції Галини Скляренко 'Мистецтво Одеси: погляд ззовні'

Фотографія з лекції Галини Скляренко

Фотографія з лекції Галини Скляренко

Фотографія з лекції Галини Скляренко

Фотографія з лекції Галини Скляренко

Фотографія з лекції Галини Скляренко

Фотографія архівного документу

Фотографія архівного документу

Фотографія статті у журналі "Фокус". Стаття була створена в результаті дослідницької резиденції Анастасії Платонової

Фотографія статті у журналі "Фокус". Стаття була створена в результаті дослідницької резиденції Анастасії Платонової

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Твір)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Твір 1)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Твір 1)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Твір 1)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Твір 1)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Архівний документ)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Архівний документ)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Архівний документ)

Скрін-шот заповнення програмного забезпечення Collective Access (Архівний документ)

Фотографія з бесіди у "Всесвітньому клубі одеситів"

Опубліковано: 01.12.2018.